Середа. Прокидаюсь. На роботу не треба... валяюсь до останнього... встаю їду в гараж, адже попереду багато справ. Мотик вже більше тижня стоїть і сумує. На дворі сильний вітер. Прогріваю машину, сідаю і їду в ВРЕР забирати постійний техпаспорт(вчора здав тимчасовий). На панелі старенького форда горить жовта сніжника, дивлюся на табло – 3 градуси. Як не дивно, в ВРЕР забрав техпаспорт за пару хвилин, невже в країни щось змінилось? Звісно риторичне запитання, нічого... Заїхав до AJIbF, дяку йому за допомогу по алюмінію...

Поставив машину, на годиннику 3 дня, як і температура. Викотив Африку, поставив прогріватись і пішов одягатись. За останній місяць в мій екіп гарно влився старенький пуховик – з ним комфортно і тепло.. а ще він жовтого кольору , як і мій екіп. Одягнувся, сів на мотик, збив тріпометр з думкою «пару км проїду біля гаражів не більше, щоб не застоявся мотик»

Виїхав, їду не більше 50км\год. Катаюсь в районі гаражів. Під’їхав до горки з кутом так 30-40 градусів і висотою метрів 10. Став біля неї, подивися, в голові промайнула думка «холодно вже, гума не прогріта та і не сезон вже... я ж тіки прогрітись...» і поїхав назад... але через хвилину в мені щось перевернулось, розвернувся, під’їхав до горки, подивився, ввімкнув першу і спокійно майже на холостих виїхав. Я відчув що Африка мені за це подякувала, і я вирішив її не засмучувати. Виїхав на дорогу, але це швидко набридло, і ї я поїхав в ліс.







В лісі навіть вирішив пошалити, покатався стоячи по піску на швидкості, яку ще собі не дозволяв. Правда не дозволяв я, бо був завжди з пасажиркою, а тепер сам, можна встати, якщо заносить на піску, то замість того щоб скинути газ додаю його – допомагає))) Стає жарко. Правда от біда – шолом пітніє. Якщо відкрити скло – то обличчя замерзає))




Коли обкатав обмежену ділянку лісу (це на Воскресінці), вирішив їхати в гараж. Виїхав на юності біля Мотохати, спіймав захоплені погляди продавців китайських скутерів, переїхав перехрестя і.. і не витримав та заскочив знову в ліс.




Шолом знову запітнів, відкриваю його і...і щось капнуло в обличчя, подумав що дощ, але якось не схоже.. думаю мабуть просто викривлене відчуття зараз.. зупиняюся.. і бачу СНІГ. Очі в мене стали великі і кругли які у моєї Африки.. В цьому сезоні ми обоє вперше бачимо сніг...








Сніг то підсилювався то згасав, але кататись по лісу коли іде сніг – це незабутнє враження. Воно мене повністю захопило і не відпускало. Але все колись закінчується, виїхав на дорогу,




асфальт вже мокрий, і тому не поспішаючи поїхав в гараж. На тріпометрі рівно 20км. Протер Африку, подякував їй. Щоб не хвилювалась пообіцяв її не консервувати і раз в тиждень не просто прогрівати, а хоч мінімально кататись, ну а який цей мінімум буває вона вже знає....


20/11/108 (23:16)